Звернись солов’їною, відповім калиновою

Щороку, 9 листопада, Україна відзначає чудове свято – День української писемності і мови.

Свято було встановлено Указом президента України на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з Преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова.

Наша мова багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Багатство української мови виявляється в тому, що нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.

Бібліотека пропонує до уваги користувачів книжкову виставку  «Звернись солов’їною, відповім калиновою».

Червоні маки - символ пам'яті

22 червня український народ вшановує пам’ять мільйонів співвітчизників, життя яких обірвала Друга світова війна.

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про воїнів-визволителів, які вигнали ворога з нашої землі та здобули перемогу в цій жахливій війні.

Бібліотека пропонує майстер-клас з виготовлення маку – квітки пам’яті.

Маки червоні знов розцвітають, Пам'ять дідів бережуть автор: Святогорівська сільська бібліотека

Книги- ювіляри

Кажуть, що читання відволікає від проблем та дає можливість замінити негативні почуття позитивними. Занурюючись у книгу, ви переймаєтесь долею героїв, проживаєте та відчуваєте їхні життя. Це дозволяє забути про власні негаразди та покращити настрій. Тож читайте книги, які пропонує бібліотекар. 

планета ювілярів автор: Святогорівська сільська бібліотека

Ангели пам‘яті

Дев‘ятий рік українці виготовляють з паперу символічних білих янголів на згадку про тих, хто віддав життя за мирну Україну у лютому 2014 року.

   Напередодні  Дня Героїв Небесної Сотні, який відзначається 20 лютого, працівники бібліотеки і будинку культури долучилися до  тихої акції «Ангели пам‘яті», на згадку про загиблих під час Революції Гідності. Учасники акції виробили з паперу білих янголів і прикрасили ними дерева. Щоб видно було і тим, хто на землі, і тим, хто на небі… 

Мова моя рідна – мова українська

 Кожен народ має свою мову і прославляє її. Любимо і ми, українці, свою солов'їну, барвінкову. Для великих українських письменників мова є натхненням для написання творів. Українською писали Котляревський і Шевченко, Франко і Леся Українка, Сосюра і Рильський, яких Україна буде пам'ятати завжди. Нашою мовою Маруся Чурай складала пісні, нею звучали накази славнозвісного гетьмана Сагайдачного; це мова запорізьких козаків. Про це розповідають видання з книжкової виставки «Мова моя рідна – мова українська», яка присвячена Міжнародному дню рідної мови (21 лютого).

Афганістан: 1979-1989

 

Будь-яка війна - це катастрофа для людства. І завжди – це страждання, сльози, біль... Таким болем для багатьох став Афганістан.

10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат. Під час бойових дій тисячі наших співвітчизників загинули: від ран, контузій, травм, хвороб, пропали безвісти. На сьогодні в Україні близько 150 тисяч ветеранів Афганістану.

Традиційно, напередодні і в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав ми згадуємо героїв і вшановуємо пам’ять загиблих в афганській війни.

До уваги користувачів презентація «Афганістан: 1979-1989». 

«Афганістан: 1979-1989» автор: Святогорівська сільська бібліотека

Шановні друзі! автор: Святогорівська сільська бібліотека

Подарую валентинку

 Наближається День усіх закоханих. Він святкується вже не перше століття й має романтичну історію походження. Існує легенда щодо "винуватця торжества". Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III столітті в Італії. Попри заборону імператора одружуватися Валентин допомагав закоханим.  З того часу – це свято романтики, кохання та ніжності. 14 лютого закохані висловлюють свої щирі почуття й обмінюються подарунками, влаштовують романтичні сюрпризи своїй другій половинці.

Основним атрибутом свята є специфічна листівка з освідченням у коханні у формі сердечка. Як зробити оригінальну «валентинку» - дивіться у майстер-класі «Подарую валентинку».

подарую валентинку майстер-клас святогорівська сільська бібліотека автор: Святогорівська сільська бібліотека

"Славетний байкар" інформ-цікавинка, тематична полиця

     

 210 років тому 2 лютого народився письменник Євген Гребінка на хуторі Убіжище Пирятинського повіту на Полтавщині в сім’ї відставного штаб-ротмістра Павла Івановича Гребінки. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825–1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. 

      Євген Гребінка був особисто знайомий з Т.Г.Шевченком, брав участь у його викупі з кріпацтва. 

      3000 рублів на рік становила платня Євгена Гребінки під кінець служби в Міністерстві народної освіти Російської імперії. Для порівняння: Тараса Шевченка викупили із кріпацтва за 2500. 

     Євген Гребінка був відомий і як автор слів низки популярних пісень. Серед них «Казак на чужбине», «Молода ещё девица я была...», «Ні, мамо, не можна нелюба любить!». Але новий вірш «Очі чорнії» привернув увагу своєю пристрастністю й ліризмом та незвичним для російського читача поетичним образом. 

      У 1842 р. Гребінка знайомиться з Марією Василівною, онукою сусіда, небагатого поміщика Миколи Степановича Ростенберга, а наступного року вони освічились. Серце поета ожило й заспівало: «Очи чёрные, очи страстные». Ці ліричні рядки, написані українським поетом російською мовою, є одними з найяскравіших в українській ліричній поезії ХІХ ст. Вірш Євгена Гребінки – це справжній гімн всеохоплюючому й беззастережному коханню; гімн, який викликав до життя народження пісні, що подолала простір і час! Її виконували циганські хори, українські співаки Іван Козловський і Борис Гмиря. російський співак Федір Шаляпін, циганський співак Микола Сліченко, американець африканського походження Луї Армстронг, іспанець Хуліо Іглесіас і «тріо золотих тенорів» - італієць Лучано Паваротті, іспанці Пласідо Домінго та Хосе Каррерас. «Очі чорнії» звучали то як циганська пісня, то як романс, або ж як джазові варіації, як чарльстон, як вальс, як лірична пісня... 

     У Петербурзі Євген Гребінка знався з багатьма літераторами: Олександром Пушкіним, Іваном Тургенєвим, Іваном Криловим, Олексієм Кольцовим, тощо. 

     Роман Гребінки про козацькі часи – “Чайковський” – Франко назвав “улюбленим твором галицько-руської молоді. Інший роман, “Доктор”, Антон Чехов визнав серед кращих творів сучасної йому літератури, гідних для перевидання й народного читання. 

У 1847 році відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. 

Тяжка хвороба (туберкульоз) рано звела його в могилу, 3 грудня 1848 р. Гребінки не стало. У 1840 році він писав в одному з листів, що їде на свою батьківщину, “чтобы не умереть между кацапами”.

 Сподіваємося, що Ви дізналися щось цікаве про Євгена Гребінку.

Книги про письменника та його твори розміщено на тематичній полиці "Славетний байкар".

Крути, Крути... Повік не забути

Крути, 29 січня 1918 року... Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. Саме цього дня в 1918 році поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя герої зупинили наступ ворога на два дні. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. До цієї дати бібліотека підготувала книжкову виставку «Крути, Крути... Повік не », мета якої розкрити причини трагедії під Крутами, виховувати інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України.

Пам'яті жертв Голокосту

27 січня вся планета сумує за загиблими та шанує живих, згадуючи про жертви Голокосту. Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима. До уваги користувачів бібліотека пропонує віртуальну книжкову виставку «Пам’яті жертв Голокосту».

Пам’яті жертв Голокосту автор: Святогорівська сільська бібліотека

У минулому році користувачі бібліотеки не дали своїм книгам "сумувати" у себе на полицях. Вони дали їм друге життя! Зараз книги чудово почувають себе у Святогорівській сільській бібліотеці! Щира подяка тим, хто подарував книги: Гарбузов І.І., Полтавець В.І., Романченко А.С., Сідач К.І., Лапушанська В.П.

нам дарують автор: Святогорівська сільська бібліотека

Соборна. Єдина. Неділима.

 22 січня 1919 року - одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917-1921
років. Було проголошено Акт Злуки і це означало об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.  "Віднині зливаються в одне ціле віками розділені частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття та Придніпрянська Україна - в одну велику Україну. Збулись мрії, заради яких жили та заради якиї вмирали кращі сини України. Віднині є одна Незалежна Українська Народна Республіка", - так було написано в Акті Злуки.

Офіційний державний статус День Соборності України отримав в 1999 році. В бібліотеці оформлено книжкову виставку "Соборна. Єдина. Неділима". Її розділи привертають увагу користувачів та пропонують замислитись над історією нашої країни, її сьогоденням та майбутнім українського народу.

  

З думою про Донбас

 13 січня виповнюється 90 років з дня народження Івана Костирі - відомого в Україні письменника. Літературна діяльність його була тісно пов'язана з краєзнавством, з оспівуванням рідної землі, місцями, де він народився, виріс, жив. Такими місцями стали для письменника Донеччина та Дніпропетровщина. 

За освітою Іван Сергійович був лікарем, тож його лікарський досвід відбився у повістях "Нічні чергування", "Дитячий лікар", "Лікарська таємниця" та в інших. За відображення праці шахтарів у літературі був нагороджений знаком "Шахтарська слава" ІІ і ІІІ ступенів. Письменник є лауреатом літературних премій ім. В.Короленка та ім. В.Шутова.

За своє життя Іван Костиря написав і видав сорок книжок для дітей і дорослих. Особливо знайшла відображення в книгах краєзнавча тематика. У 2002 році вийшли "Думы о Донбассе", які мовою легенд, переказів, оповідок, бувальщини розповідають про Донецьку землю, її природу, минуле й сучасне, її людей.

В бібліотеці оформлено тематичну полицю "З думою про Донбас", яка присвячена нашому землякові, невтомному співцю нашого краю Івану Сергійовичу Костирі.

Фантазії на Різдво

Дарувати власноруч виготовлену листівку на Різдво - це зворушливий ритуал, який дозволяє виразити те, що неможливо сказати словами. Тож пофантазуймо і поздоровимо своїх близьких.

різдвяна листівка автор: Святогорівська сільська бібліотека