У невеличкому містечку Вороніж, що на Сумщині, 7 серпня 1819 року народився український письменник, поет, драматург, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець Пантелеймон Олександрович Куліш - автор першої фонетичної абетки для української мови, що попри низку внесених до неї змін, лежить в основі сучасного українського правопису.
Іван Франко називав Куліша "перворядною звіздою" в українському письменстві, "одним із корифеїв нашої літератури". Це була дуже освічена людина, писав українською та російською, хоча був сином заможного хлібороба і доньки козацького сотника. На хуторі під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього і "духовна мама" - сусідка по хуторах Уляна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості і наполягла на навчанні в гімназії. Про свої перші свідомі роки життя і навчання Панько Куліш розкаже в повістях"История Ульяны Терентьевны", "Феклуша" і "Яков Яковлевич". Та першим його літературним твором була оповідка "Циган", яку він витворив із почутої від матері народної казки.
Будучи зрілою людиною, Куліш багато перекладав, особливо Шекспіра, Гете, Байрона. Та найбільше відомий він як автор першого україномовного історичного роману "Чорна рада", який бібліотека представляє до уваги читачів.
