У лютому, 110 років тому, народилася дитяча письменниця Агнія Львівна Барто, яка присвятила все своє життя дітям і написала багато книжок для них. Її вірші знають всі і читати починають з раннього дитинства.
Впав ведмедик на підлогу,
Відірвали в нього... ногу.
Все одно його не кину,
Бо для мене він - єдиний.
Відірвали в нього... ногу.
Все одно його не кину,
Бо для мене він - єдиний.
Або:
Наша Тася гірко плаче:
Упустила в річку м'ячик.
Тихше, Тасечко, не плач:
Не потоне в річці м'яч.
Упустила в річку м'ячик.
Тихше, Тасечко, не плач:
Не потоне в річці м'яч.
Мабуть, не знайдеться дорослих, які не знають ці віршики і не читали їх своїм дітям. Тож, на поетичній замальовці "Ім'я, знайоме з дитинства" згадали ці вірші, а до уваги користувачів - тематична викладка книжок.
Комментариев нет:
Отправить комментарий