ТРІЙЦЯ ТРЬОМА СВЯТАМИ БАГАТА

         Найпоетичнішим святом, що тісно ув'язується з природою, вочевидь є Трійця. Традиційно в Україні до нього готувалися заздалегідь, вважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають одне з чільних місць. Тому й кажуть,  що "Трійця трьома святами багата". Під такою назвою в бібліотеці організована народознавча виставка. Біля неї відбувся огляд літератури. Книги, представлені тут, розповідають про походження назви цього свята. В. Скуратівський у книзі "Святвечір" повідомляє, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята). У книзі О.Воропая "Звичаї українського народу" вважається, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, тому й триденне свято. В багатьох книгах, наприклад,  "Золота книга українських традицій та звичаїв", мовиться, що триденне свято пов'язане з Богоотцем (неділя), Богосином (понеділок), Богодухом Святим (вівторок).
        Що б там не було, але Трійця вважається в народі одним з найбільших свят, пов'язаних з буйністю і живосиллям природи. Тому ми оздоблюємо помешкання травами та гілками дерев. У суботу, напередодні Трійці, рвали материнку, чебрець, полин, м'яту, любисток... Обтикували запашним зіллям лави, стіни, підвіконня, образи, а лепехою притрушували долівку. Гілочками клену, липи, ясена чи осики оздоблювали ворота, тини, одвірки хати і стріху.
       Зелені свята пов'язані з теплою погодою, недарма в народі казали: "До Святого Духа не кидай кожуха". Зелені свята таки одкривали ворота  справжньому літові. "Трійця, - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум'яним літом".