Шевченкове слово сяє у віках

              Тарас Григорович Шевченко. Як багато значать ці три слова для українців, бо це не просто ім'я людини, а символ любові до рідного краю, символ волелюбності, сміливості й чесності, що не боїться жодних перешкод і заборон. Ця людина - епоха не тільки в історії української літератури, але й в історії України, бо масштабність і велич цієї постаті є дійсно неперевершеною.
              Юні читачі були учасниками літературної мандрівки "Шевченкове слово сяє у віках" і полинули у поетичний світ великого поета. Його знають і люблять, з його творчість ми знайомимося ще малими дітьми, та й досі вона не втратила своєї актуальності. І впевнено можна сказати, що в Україні немає жодної людини, яка б не знала рядочка з Шевченкового твору. Тож звучали на заході його вірші:
                Я так її, я так її люблю
                Мою Україну убогу,
                Що проклену святого Бога,
                За неї душу погублю!
Або такі:
               ...і потечуть
               Веселі ріки, а озера
               Кругом гаями поростуть
               Веселим птаством оживуть.
Звучали й інші твори Шевченка, ліричні і сумні, гнівні і безжальні. Виконували їх з любов'ю і повагою до поета і пронесуть крізь усе життя.