В'ЯЗАНІ ФАНТАЗІЇ

            Сучасний стан нашого суспільства характеризується зростанням етнічної свідомості народу, посиленням його інтересу до вітчизняної  історії  та  культури, до  усвідомлення необхідності збереження народного мистецтва. У різних  видах  народної творчості розкривається душа народу, споконвічне прагнення до прекрасного, почуття ритму, смаку, кольорових поєднань. Одним з таких видів займаються працівники бібліотеки та клубу. Цей вид рукоділля називається плетіння гачком, яким оволоділи завдяки  книгам  і  періодичним виданням, які є в бібліотеці. Гачок - це маленький чарівник, що допомагає створювати красиві  і різноманітні вироби

на свій смак. Ці вироби індивідуальні, оригінальні і практичні. Уважно придивіться до них і ви відчуєте гармонію кольорів, римт узору і, можливо, натхнення...

Шевченкове слово сяє у віках

              Тарас Григорович Шевченко. Як багато значать ці три слова для українців, бо це не просто ім'я людини, а символ любові до рідного краю, символ волелюбності, сміливості й чесності, що не боїться жодних перешкод і заборон. Ця людина - епоха не тільки в історії української літератури, але й в історії України, бо масштабність і велич цієї постаті є дійсно неперевершеною.
              Юні читачі були учасниками літературної мандрівки "Шевченкове слово сяє у віках" і полинули у поетичний світ великого поета. Його знають і люблять, з його творчість ми знайомимося ще малими дітьми, та й досі вона не втратила своєї актуальності. І впевнено можна сказати, що в Україні немає жодної людини, яка б не знала рядочка з Шевченкового твору. Тож звучали на заході його вірші:
                Я так її, я так її люблю
                Мою Україну убогу,
                Що проклену святого Бога,
                За неї душу погублю!
Або такі:
               ...і потечуть
               Веселі ріки, а озера
               Кругом гаями поростуть
               Веселим птаством оживуть.
Звучали й інші твори Шевченка, ліричні і сумні, гнівні і безжальні. Виконували їх з любов'ю і повагою до поета і пронесуть крізь усе життя.

                                                     Я чую мами пісню колискову,
                                                     Хоч йдуть невпинно зграєю роки...
                                                     А на стіні у хаті,як підкови,
                                                     Як крила птахів - білі рушники.
    Історія українського народу нерозривно пов'язана з творчістю.Одним із чудових витворів нашого талановитого народу є вишивка.Найпоширеніша вона на рушниках.Рушник - один з найдавніших ритуальних атрибутів,символ святості,який з любов'ю вишивали матері,для своїх дітей,як оберіг.До Дня Матері експонується народознавча виставка "Матусини рушники".Вона присвячена мамам,доля яких на візерунках рушників,що представлені тут.Це рушник мами вчителя Марини Йосипівни Шаданії,це роботи мами бібліотекаря Віри Миколаївни Романченко,рушники родичів із Житомирщини Любов Іллівни Панчук,рушник мами житепя Святогорівки Сергія Колеснікова та інші.Це вони довгими вечорами вишивали для своєї родини,дітей ці вишиті з любов'ю речі,оздоблювали ними образи,столи,оселю.
                                            Ті рушники у хаті - наче диво,    
                                            Вони з стіни до мене гомонять.
                                            І з ними в хаті затишной красиво,-
                                           Неначе в душу зграями летять...
    Виставка відразу зацікавила читачів яскравими кольорами,візерунками,а також книгами з народознавства та періодичні видання.

ДЕНЬ  ПЕРЕМОГИ    

                                                        День Перемоги - це велике свято , воно завжди буде яскравою і незабутньою датою військової історії нашої Вітчизни, тому що Перемога добута ціною багатьох життів, великого напруження зусиль усього нашого народу. "Фронтовими дорогами", так називається книжкова виставка, що експонується у бібліотеці. На ній представлені книги, які розповідають про Велику Вітчизняну війну, про всі її етапи. Біля виставки проведено годину пам'яті "Літопис мужності". Вшанували тих, хто загинув у тій жорстокій війні, переглянули основні дати 1941-1945 років.
     Низько в скорботі коліна схиляєм,
     Пам'ятати героїв навік присягаєм.
     Іменем сина, що батька не знає,
     Іменем жінки, що овдовіла.
     Іменем матері, що посивіла,
     Іменем пам'яті, іменем роду,
     Іменем чесним, безсмертним народу.

Таким словами закінчено годину пам'яті.