Афганістан: 1979-1989

 

Будь-яка війна - це катастрофа для людства. І завжди – це страждання, сльози, біль... Таким болем для багатьох став Афганістан.

10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат. Під час бойових дій тисячі наших співвітчизників загинули: від ран, контузій, травм, хвороб, пропали безвісти. На сьогодні в Україні близько 150 тисяч ветеранів Афганістану.

Традиційно, напередодні і в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав ми згадуємо героїв і вшановуємо пам’ять загиблих в афганській війни.

До уваги користувачів презентація «Афганістан: 1979-1989». 

«Афганістан: 1979-1989» автор: Святогорівська сільська бібліотека

Шановні друзі! автор: Святогорівська сільська бібліотека

Подарую валентинку

 Наближається День усіх закоханих. Він святкується вже не перше століття й має романтичну історію походження. Існує легенда щодо "винуватця торжества". Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III столітті в Італії. Попри заборону імператора одружуватися Валентин допомагав закоханим.  З того часу – це свято романтики, кохання та ніжності. 14 лютого закохані висловлюють свої щирі почуття й обмінюються подарунками, влаштовують романтичні сюрпризи своїй другій половинці.

Основним атрибутом свята є специфічна листівка з освідченням у коханні у формі сердечка. Як зробити оригінальну «валентинку» - дивіться у майстер-класі «Подарую валентинку».

подарую валентинку майстер-клас святогорівська сільська бібліотека автор: Святогорівська сільська бібліотека

"Славетний байкар" інформ-цікавинка, тематична полиця

     

 210 років тому 2 лютого народився письменник Євген Гребінка на хуторі Убіжище Пирятинського повіту на Полтавщині в сім’ї відставного штаб-ротмістра Павла Івановича Гребінки. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825–1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. 

      Євген Гребінка був особисто знайомий з Т.Г.Шевченком, брав участь у його викупі з кріпацтва. 

      3000 рублів на рік становила платня Євгена Гребінки під кінець служби в Міністерстві народної освіти Російської імперії. Для порівняння: Тараса Шевченка викупили із кріпацтва за 2500. 

     Євген Гребінка був відомий і як автор слів низки популярних пісень. Серед них «Казак на чужбине», «Молода ещё девица я была...», «Ні, мамо, не можна нелюба любить!». Але новий вірш «Очі чорнії» привернув увагу своєю пристрастністю й ліризмом та незвичним для російського читача поетичним образом. 

      У 1842 р. Гребінка знайомиться з Марією Василівною, онукою сусіда, небагатого поміщика Миколи Степановича Ростенберга, а наступного року вони освічились. Серце поета ожило й заспівало: «Очи чёрные, очи страстные». Ці ліричні рядки, написані українським поетом російською мовою, є одними з найяскравіших в українській ліричній поезії ХІХ ст. Вірш Євгена Гребінки – це справжній гімн всеохоплюючому й беззастережному коханню; гімн, який викликав до життя народження пісні, що подолала простір і час! Її виконували циганські хори, українські співаки Іван Козловський і Борис Гмиря. російський співак Федір Шаляпін, циганський співак Микола Сліченко, американець африканського походження Луї Армстронг, іспанець Хуліо Іглесіас і «тріо золотих тенорів» - італієць Лучано Паваротті, іспанці Пласідо Домінго та Хосе Каррерас. «Очі чорнії» звучали то як циганська пісня, то як романс, або ж як джазові варіації, як чарльстон, як вальс, як лірична пісня... 

     У Петербурзі Євген Гребінка знався з багатьма літераторами: Олександром Пушкіним, Іваном Тургенєвим, Іваном Криловим, Олексієм Кольцовим, тощо. 

     Роман Гребінки про козацькі часи – “Чайковський” – Франко назвав “улюбленим твором галицько-руської молоді. Інший роман, “Доктор”, Антон Чехов визнав серед кращих творів сучасної йому літератури, гідних для перевидання й народного читання. 

У 1847 році відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. 

Тяжка хвороба (туберкульоз) рано звела його в могилу, 3 грудня 1848 р. Гребінки не стало. У 1840 році він писав в одному з листів, що їде на свою батьківщину, “чтобы не умереть между кацапами”.

 Сподіваємося, що Ви дізналися щось цікаве про Євгена Гребінку.

Книги про письменника та його твори розміщено на тематичній полиці "Славетний байкар".

Крути, Крути... Повік не забути

Крути, 29 січня 1918 року... Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. Саме цього дня в 1918 році поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя герої зупинили наступ ворога на два дні. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. До цієї дати бібліотека підготувала книжкову виставку «Крути, Крути... Повік не », мета якої розкрити причини трагедії під Крутами, виховувати інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України.

Пам'яті жертв Голокосту

27 січня вся планета сумує за загиблими та шанує живих, згадуючи про жертви Голокосту. Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима. До уваги користувачів бібліотека пропонує віртуальну книжкову виставку «Пам’яті жертв Голокосту».

Пам’яті жертв Голокосту автор: Святогорівська сільська бібліотека

У минулому році користувачі бібліотеки не дали своїм книгам "сумувати" у себе на полицях. Вони дали їм друге життя! Зараз книги чудово почувають себе у Святогорівській сільській бібліотеці! Щира подяка тим, хто подарував книги: Гарбузов І.І., Полтавець В.І., Романченко А.С., Сідач К.І., Лапушанська В.П.

нам дарують автор: Святогорівська сільська бібліотека