суббота, 16 августа 2014 г.

ТВОРИМО ДИВА СВОЇМИ РУКАМИ

          Для дозвілля дітей в літній період в бібліотеці організований куточок, де діти можуть проводити свій досуг. Дітлахи читають тут казочки, розглядають яскраві книжечки, граються м'якими іграшками, роблять поробки своїми руками. Свої вироби юні користувачі розташовують в куточку "Творимо дива своїми руками", щоб їх могли розглянути інші відвідувачі. Деякі діти, такі як Настя Виниченко (поробки із солоного тіста), роблять поробки вдома і теж поповнюють ними куточок дитячої творчості.
А такі чудові браслетики із кольорових стрічок виробила Закурдаєва Ганна, декілька подарувала юним читачам, деякі прикрашають полиці куточка.

пятница, 15 августа 2014 г.

ЮВІЛЕЇ І ЮВІЛЯРИ

         Книга - одне з найбільших чудес, створених людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, всю свою мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє.  Є книги, які прийнято рахувати шедеврами світового надбання. Саме такі книги представлено на книжковій виставці-події "Ювілеї і ювіляри". Серед них : "Три мушкетери" О.Дюма (170 років), "Айвенго" В.Скотта (200 років), "Життя і незвичайні пригоди Робінзона Крузо" Д.Дефо (295 років), "Снігова королева" Г.Х.Андерсена (170 років), "Коник-горбоконик" П.Єршова (180 років), "Три товстуни" Ю.Олеші (90 років), "Гуси-лебеді летять" М.Стельмаха (50 років) та багато інших.
          Біля виставки відбулася презентація книг-ювілярів "Ода книгам". Юним читачам було цікаво дізнатися, що деяким книгам так багато років, що кожна з них неповторна і унікальна. Бібліотекар розповіла про книги - кораблі думок, які мандрують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

четверг, 7 августа 2014 г.

195 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША

           У невеличкому містечку Вороніж, що на Сумщині, 7 серпня 1819 року народився український письменник, поет, драматург, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець Пантелеймон Олександрович Куліш - автор першої фонетичної абетки для української мови, що попри низку внесених до неї змін, лежить в основі сучасного українського правопису.
            Іван Франко називав Куліша "перворядною звіздою" в українському письменстві, "одним із корифеїв нашої літератури". Це була дуже освічена людина, писав українською та російською, хоча був сином заможного хлібороба і доньки козацького сотника. На хуторі під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього і "духовна мама" - сусідка по хуторах Уляна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості і наполягла на навчанні в гімназії. Про свої перші свідомі роки життя і навчання Панько Куліш розкаже в повістях"История Ульяны Терентьевны", "Феклуша" і "Яков Яковлевич". Та першим його літературним твором була оповідка "Циган", яку він витворив із почутої від матері народної казки.
             Будучи зрілою людиною, Куліш багато перекладав, особливо Шекспіра, Гете, Байрона. Та найбільше відомий він як автор першого україномовного історичного роману "Чорна рада", який бібліотека представляє до уваги читачів.

четверг, 24 июля 2014 г.

КВІТИ - ПОСМІШКА НА ОБЛИЧЧІ ЗЕМЛІ

         "Щоб жити, необхідне сонце, свобода і маленька квіточка", - говорив великий казкар Андерсен. І дійсно, квіти супроводжують нас усе життя : зустрічають при народженні, утішають в старості, радують на весіллі, іменинах і святах, приходять у пам'ятні дати. І вдома, і на роботі, навесні і в лютий холод, спекотним літом і восени - квіти необхідні, без їх краси бідніше стає існування. Квіти відкривають перед людиною можливість пізнати прекрасне, відчути повноту життя.
          Бібліотека організувала фотовиставку-позитив "Квіти - посмішка на обличчі Землі". Прекрасні представники флори, вирощені святогорівцями, зафіксувала камера фотоапарату і вони радують користувачів бібліотеки своєю незвичайністю і неповторністю.

пятница, 18 июля 2014 г.

ДІАЛОГ СПОРІДНЕНИХ КУЛЬТУР

      Між білоруським та українським народами склалася давня традиційна дружба. Історія містить переконливі приклади взаємопідтримки і взаємодопомоги українців і білорусів у різних сферах суспільного життя. Сучасна Білорусь - це високорозвинена європейська держава, відома у світі своїм досить потужним потенціалом, як економічним так і культурним. Тому зовсім невипадково 2014 рік оголошено роком білоруської культури в Україні.
       Святогорівська сільська бібліотека бажаючих ознайомитись з історією, освітою, культурою, літературою Білорусії запросила на книжкову виставку "Діалог споріднених культур". Тут представлені книги на білоруській мові, які люб'язно надала для даної виставки читачка Гарбузова Валентина Петрівна. Білоруска, вона ніколи не втрачала зв'язок із своєю батьківщиною, гарно говорить білоруською мовою.
        Юні читачі з інтересом дізналися про письменників братнього народу на літературній годині "Співці білоруського народу".

понедельник, 7 июля 2014 г.

СВЯТО КУПАЛА

                Свято Купала є одним із найдавніших і найбільш улюблених у народі. Ще з дохристиянських часів збереглося багато обрядів і повір'їв. Обрядові ігри супроводжуються купальськими піснями, веселими забавами, хороводами, плетінням вінків, розкладанням багаття. У Святогорівці ввечері біля річки розпалили багаття, водили біля нього



хоровод, щоб вогонь очищав від хвороб, дехто спробував плигати через нього. Дівчата плели вінки, пускали їх за водою. Колектив "Мрія" виконали купальські та народні пісні. Чарівно було на цьому дійстві.

четверг, 3 июля 2014 г.

ГРАЄ СОНЕЧКО НА ІВАНА...

         Дивовижне прадавнє свято приходить до нас в середині літа. Сонце стоїть високо-високо в небі, щедрим промінням купає землю. Від його лагідного тепла, щирої животворної сили дерева, квіти і трави буяють розкішною зеленню. Припадає воно на 7 липня і називається Івана Купала. У купальську ніч усі дівчата стають чарівницями, бо знають велику таємницю природи: на світанку, перед купальським днем, всі трави і квіти мають особливу магічну силу, і якщо назбирати їх вдосвіта і сплести вінок, то він може причарувати будь-якого хлопця.                                           


  Заплету віночок, заплету шовковий,                                                                                   На щастя, на долю, на чорнії брови,                                                                                   Та й пущу віночок на биструю воду,                                                                                   
На щастя, на долю, на милого вроду.                                                                                 Ой поплинь, віночку, тихо за водою.                                                                                 На щастя, на долю милому зі мною. 
"Грає сонечко на Івана..." - так називається народознавча виставка, що організована у бібліотеці. Література, представлена на ній, розповідає про різні обряди, пов'язані з цим незвичайним святом. Це і запалювання свічок, пускання вінків по воді, стрибання через вогонь, шукання цвіту папороті...
             Згідно з церковним календарем, православні відзначають Різдво Чесного і Славного Пророка Предтечі Хрестителя Іоанна, який прийшов на ріку Йордан,  хрестив Іісуса Христа і проповідував любов і правду Божу.